Wizzair Kyiv City Marathon 2016 (9 жовтня)
Є три види марафонів: "той, який плануєш пробігти, який пробігаєш та той, який пробіг би якби...":)
Писатиму все ж про "другий", хоча трохи і про "перший" та "третій" згадаю.
У 2016р. KYIV MARATHON був одним з ключових стартів. Тому, почав підготовку ще з середини січня:) Влітку зробив невеликі (2-о тижневі) бігові канікули між сезонами, а з середини липня, власне, почав готуватися до осінніх пробігів. Протягом вересня брав участь у #Strong_Run_2016, #Академiчний_крос_2016, #Didorivka_trail_Run_2016, про які можна почитати у попередніх дописах.
За тиждень до Wizz Air Kyiv City Marathon 2016 зробив 2,5 дні білкової дієти з подальшим вуглеводневим завантаженням.
План-мінімум на Марафон був - вибігти із 3 годин. Готувався бігти трохи із запасом - по 4:10-4:15/км. Зміна погоди напередодні, тільки додавала мотивації бігти швидше:)
Марафон
На Майдан приїхав близько 8 ранку. Йшов невеликий дощик, було холодно, тож хв 15 погрівся у переході, а вже потім пішов до наметів з роздягальнями.Виявилося, що більшість наметів - не мають бічних стінок. Швидко перевдягаюся. Тут само зустрів Vitaliy Shpylchyn, який теж біг марафонську дистанцію. Здав речі до камери схову і побіг розминатися - знову у перехід:)
За 7хв до старту - зайшов до стартового коридору. Привітався з Иван Артеменко - він був пейсмейкером на 3:15. Зворотній відлік і - старт!
Початок був бадьорим. Біг, шукаючи пейсмейкерів на 3:00, які як виявилося, бігли без традиційних кульок:) Біглося легко. Дощик ледь мрячив, однак на мосту Патона - дув пронизливий вітер. Так пройшли 10км за 40:40 (по 4:04/км), після цієї відмітки мене обійшли пейсмейкери із групою, яку вели.
Відпустив їх вперед, вирішивши, що ліпше бігтиму трохи повільніше, бо ще більше 30км. На 15км - подивився на годинник і зрозумів, що або я надто уповільнився або точка 10км була насправді на меншій дистанції (чи 15км відмітка - трохи далі)... Розбиратися в цьому особливо часу не було, треба було тепер "піднажати".
З 15 по 21км переслідував Пейсмейкерів, поступово підбираючи учасників із групи, яка спершу бігла з ними. Але розрив вже став досить великим. До 35км - ще біг з темпом, який дозволяв вибігти із 3год але "на грані".
Однак, на жаль, сил вже не лишилося. З кожним наступним км ноги все більше наливалися втомою. М"язи на стегнах та гомілках страшенно боліли. Добігав вже через силу. Хрещатик, який планував просто "пролетіти" - розтягнувся на вічність.
Вже біля фінішу почув чиїсь вигуки: "Саня давай! ще трохи!", "Біжиш на 3:07!". Інстинктивно, наскільки це було можливо, прискорююся. І ось він фініш! Медалька. Ізофолія:)
А ще - апельсини. Хоч і холодні але страшенно смачні.
Результ 3:07 - 22-ий в абсолюті і 11-ий у своїй віковій (із 630 фінішерів чоловіків). Це на 11хв ліпше марафону у Флоренції, який біг разом з командою SPORT for PEACE у кін. листопада 2015р. Але знаю точно - міг пробігти краще. Основними прорахунками були - недостатнє харчування та гідратація.
За температури +6 та дощу з вітром, багато енергії пішло на обігрів тіла, а ще ж треба бігти... З"їв 2-а батончики (по 96кКал)+1/2батончика халви (200кКал), кілька шт холодних бананів на п. харчування, на "розплавлення" яких у шлунку, мабуть йшла половина їх енергетичної цінності:)
Випив кілька ковтків НОН на 10км, потім ізотонік - на 15км, 21км, 30км та 35км. Теж по кілька ковтків, бо стаканчики були не повні або вміст розхлюпувався в процесі.
По організації:
Команда організаторів та волонтери - зробили колосальну роботу, щоб за тих погодніх умов які були в Сб та Нд, свято бігу таки відбулося. Дякую Chernitskyi Dmytro, а також всім, хто підтримував, вболівав на трасі, пунктах харчування. Дивлячись на вас - розумів, що просто не маю права не добігти.
Але, звісно, були і оргмоменти які треба покращити. Зараз, через 5 днів по завершенню Марафону, це не сприймається так гостро, як 9 жовтня але:
1) більша частина наметів для перевдягання - фактично не функціонувала. Без бічних стінок все продувалося та заливалося дощем. Добре, що був перехід метро під боком. Але ж так не має бути.
2) камери схову - маленькі та нефункціональні за тих погодних умов, що були. Зокрема у мене, і ще у багатьох, всі речі у пакетик учасника не вміщалися - здавав рюкзак. Усі подібні речі ставили просто вниз (бо гачечки їх не могли витримати) - а це означало у калюжі, чи під дощ, який добряче все заливав.
І ще один, зовсім незрозумілий для мене момент, який створив зайві черги (хв 7-8 довелося стояти під дощем поки здав речі).
Навіщо було робити камери А, В, С і т.п. Ще й вигадувати наклейки на номери учасників, які волонтерам треба було кожному наклеювати???
Все це затягувало процес здачі речей на хвилини! Є ж просте рішення - над камерами схову замість "А-В-С" -
діапазон номерів (наприклад - "1-300", 301-600 і т.д.). Всі - учасники здають речі - відповідно до свого номеру, не треба витрачати час на наклейки. Так, наскільки пам"ятаю було раніше. І так роблять на стартах закордоном.
3) Розташування наметів і камер схову.
Минулого року - все було оптимально. Прибігаєш у фінішний коридор - запасаєшся бананами, прямуєш ліворуч - в районі Головпоштампту стояли намети. Все це займало мінімум часу.
Цього року - наметове містечко чомусь втулили під Стеллу. Це означало, що після фінішу - треба спуститися сходами у перехід.
Піднятися з переходу сходами. Піднятися ще одними сходами (так, я теж на них ніколи не звертав уваги але вони там є:) до Стелли. Насправді - це до чорта сходів та переходів. Враховуючи попередні більше 42км горбами, бруківкою.Це варто враховувати.
4) про саму дистанцію. У мене RunKeeper показав дистанцію на 800м більшу. Так, у RK - розкид кількасот м - це норм:) Але щонайменше ще у трьох друзів - інші програми зафіксували на 500-700м довшу дистанцію, ніж мала бути...
5) гарячий чай на фініші - не завадив би. У тій самій Флоренції під час марафону (29 листопада) при температурі +15
на дистанції були пункти харчування з теплим чаєм. Так само - на фініші. Це хороша ідея, бо, особливо учасники,
які фінішують в районі 5-6год - можуть просто замерзнути на дистанції.
Але скажу ще раз - великий респект організаторам та волонтерам, які за дужже складних умов - змогли забезпечити проведення Марафону на хорошому рівні!
Вдома, на мене вже чекали теплі обійми Yulia Bezvershenko i Валентина Алексеева Skorokhod, а також післямарафонська вуглеводнева загрузка:)
В цілому, якщо не рахувати останні 5-6км - вперше біг з відчуттям, як швидко і легко біжиться. Сподіваюся, наступного разу зможу сказати це про всю дистанцію:)
А осінній біговий сезон - ще далеко не завершується. Тож далі - буде! #Keep_calm & #Keep_Running!
